2666. Роберто Боланьйо.

По завершенні Другої світової солдат вермахту отаборяється в Кьольні, мешкає із дружиною в бараці й влаштовується охоронцем у нічний клуб. Однак спогади дитинства, переосмислення досвіду виживання, політичні й воєнні злочини не дають йому спокою, тож він пробує осягнути все, описуючи в романах. Його книги регулярно видають, та справжнє ім’я митця й достеменна подоба не відомі навіть видавцеві творів Бенно фон Архімбольді.

За півстоліття творчість Архімбольді зацікавлює чотирьох літературознавців із Лондона, Мадрида, Парижа та Рима. Спільна робота об’єднує їх у любовний п’ятикутник, світочами якого постають англійська дослідниця та німецький митець, сліди якого тягнуться аж до Мексики. Навіщо Архімбольді подався в містечко Санта-Тереза, де кілька років триває феміноцид? Про що європейським літературознавцям розповість латиноамериканський колега, який не при тямі звідтоді, як дружина полишила на нього доньку й подалася до поета-гомосексуала? І хто такий давно ув’язнений Клаус Гаас, якого звинувачують в убивствах, що лишень розпочалися, і якому ввижається закривавлений від голови до ніг білявий велетень, що ступає дорогою, аби врятувати Гааса?

У романі «2666» чилійця Роберто Боланьйо більше питань, аніж відповідей. Однак кожна відповідь відкриває новий — незнаний досі — світ, який знову постає питанням.