Князь русинів. У павутинні інтриг (книга 1) Дегтяренко Я.

1349 рік. Великий князь Любарт Ґедимінович, володар Галичини та Волині, повдовів, тому їде до Новогрудка брати шлюб з ростовською князівною Ольгою Костянтинівною. Князеві потрібен спадкоємець і вигідні звʼязки, тоді як для юної Ольги цей шлюб — сповнений трепету життєвий крок. Чи зможе вона здобути кохання чи бодай прихильність старшого і такого владного чоловіка?

Гуляючи весілля, князь і гадки не мав, що тим часом давній суперник польський король Казимир оплів його державу павутинням інтриг і зради. За відсутності Любарта бояри здають Казимирові більшу частину князівства. Польський король упевнений, що забере у Любарта Русь. Але всупереч лихій долі князь готовий боротися за свою державу.

Дегтяренко Анна Вікторівна. Народилася 30 листопада 1984 року у місті Запоріжжі, де мешкаю й нині. За фахом я юрист — у 2006 році закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом, потім працювала юрисконсультом у різних організаціях. З особистих вподобань: люблю подорожі, вишивання, стрільбу з традиційного лука, класичну музику. У 2011 році я покинула роботу заради виховання доньки. Відтоді я домогосподарка.

Життя домогосподарки скупе на враження, тому я розважалася тим що коментувала аматорські оповідання користувачів соціальних мереж. Але одного дня приятелька порадила мені написати щось самій та викласти у мережу. Звичайно, що про письменницьку кар’єру навіть віртуального автора я ніколи не мріяла — юриспруденція не залишає простору для мрій. Втім пропозиція мене надихнула, і я написала маленьке оповідання, яке настільки сподобалося користувачам, що з’явилася ідея написати великий твір.

Тому восени 2014 року я почала роботу над своєю першою книгою «Лицарі Дикого Поля», яка в майбутньому здобуде на конкурсі «Коронація слова-2016» відзнаку «Вибір видавця».

Так, писати я починала задля розваги. Але чим більше рядків лягало на папір, тим серйознішою ставала моя робота. Я зрозуміла, що попри мою любов до Історії як до науки, я дуже мало знаю про минуле України. І мої краяни теж так само мало знають про своє минуле. Відтоді кожен мій роман це серйозна та ґрунтовна праця. У своїх книгах я стараюся реконструювати історичні події настільки точно, наскільки це взагалі можливо у сучасності. Для цього я ретельно вивчаю історичні джерела, праці науковців, археологічні дані, етнографію, звичаї, вірування та побут українців, історію держави та права, військову історію, навіть деякі аспекти психології та судово-медичної експертизи, вплітаючи цю інформацію в сюжет своїх книг.

Чому я пишу тільки в історичному жанрі?

Тому, що історія — неймовірний світ, цікавий та яскравий. І реальна історія набагато цікавіша за фентезі, крутіша за бойовик, романтичніша за мелодраму. Без знання минулого важко будувати майбутнє. Тому я прагну повернути українцям правду про їхнє минуле.